Ось коротка хронологія, щоб було зрозуміло:
- 1910 — перший патент на felt-tip marking pen (маркер з фетровим наконечником) — Lee Newman
- 1944 — вдосконалений патент на «marking pen» — Walter De Groft (майбутній предок Sharpie)
- 1952–1953 — перший по-справжньому масовий і зручний маркер — Magic Marker від Sidney Rosenthal (саме з цього моменту маркери стали популярними)
- 1960–1962 — Японія випускає перші сучасні тонкі кольорові фломастери з нейлоновим/волокнистим наконечником (Yukio Horie, Pentel та інші). Саме тоді у світі починається справжній бум «фломастерів» для малювання та письма на папері.
Коротко і просто:
Маркери → спочатку грубі, товсті, для маркування ящиків, плакатів, будь-яких поверхонь (1950-ті)
Фломастери → тонші, кольорові, для малювання, письма (масово з 1960-х)
Тому правильна відповідь:
Спочатку з'явилися маркери, а потім — фломастери
Слово «фломастер» стало загальним для всіх, але історично маркери були першими на 10–15 років.
Як прийшли до виготовлення маркера?
До виготовлення сучасного маркера (того самого товстого фломастера для будь-яких поверхонь) люди прийшли поступово, через низку винаходів і експериментів. Ось як це відбувалося насправді:
Ключові етапи розвитку
1. 1910 рік — Lee Newman (США) отримав перший патент на felt-tipped marking pen
Це був простий циліндр з чорнилом, до якого прикріпили повстяний (фетровий) наконечник. Ідея вже була, але пристрій був примітивним і не пішов у масове виробництво.
2. 1926 рік — Benjamin Paskach запатентував «fountain paintbrush»
Губчастий наконечник + різні кольори фарби. Це вже ближче до маркера, але все ще не зручно і не популярно.
3. 1944 рік — Walter J. De Groft запатентував «marking pen»
Чорнило в рідкому вигляді в корпусі + фетровий наконечник. Саме цей патент згодом став основою для знаменитого Sharpie (який вийшов у 1964 році).
4. 1952–1953 роки — справжній прорив: Sidney N. Rosenthal (США)
Він випадково (або з цікавості) взяв маленький скляний флакончик з перманентними чорнилами (які не змиваються), прикріпив до нього шматочок вовняного фетру як наконечник — і отримав пристрій, який пише на будь-якій поверхні: дерево, скло, метал, картон, пластик...
Rosenthal назвав свій винахід Magic Marker («Чарівний маркер»), бо він справді творив «магічні» речі — писав скрізь!
Він почав продавати його у 1953 році через свою компанію Speedry Chemical Products — і це був перший по-справжньому масовий і практичний маркер.
Виглядав оригінальний Magic Marker тих часів як «пузата» скляна пляшечка
Коротко кажучи:
До справжнього маркера прийшли через просту, але геніальну ідею — поєднати рідкі перманентні чорнила з фетровим фітілем, який добре проводить і не забивається. Sidney Rosenthal зробив це в 1952–53 роках майже випадково, і саме з того моменту маркери стали масовим продуктом, який ми знаємо сьогодні.
Потім уже з'явилися тонкі фломастери (1962, Японія, Yukio Horie), високяйтери, сухостійкі тощо. Але «тато» усіх сучасних маркерів — це саме Magic Marker від Rosenthal
Чим заправляли перші маркери?
Оригінальні маркери (Magic Marker Сідні Розенталя, 1952–1953 роки) були на основі барвників (dye-based), а не пігментів.
Ось чому і як це виглядало на практиці:
- Перші масові перманентні маркери використовували рідкі перманентні чорнила на органічних розчинниках (спочатку на основі толуолу/ксилолу, дуже токсичних і з сильним запахом).
Ці чорнила містили розчинні барвники (dyes) + смолу (resin), яка після висихання розчинника утворювала плівку, завдяки якій маркування ставало стійким до води та стирання на багатьох поверхнях.
- Пігменти (pigment-based) у класичних перманентних маркерах з'явилися значно пізніше — масово вже в 1960–1970-х роках, а особливо активно після 1990-х, коли почали переходити на менш токсичні розчинники (алкогольні формули) і покращувати світлостійкість та покриття.
Пігментні чорнила дають кращу світлостійкість (не вигорають на сонці), кращу покривість і часто більш матовий/непрозорий результат, але вони складніші в реалізації для фетрових наконечників раннього типу.
Коротка хронологія для ясності:
- 1952–1953 → Magic Marker → dye-based (барвники) на токсичних розчинниках
- 1964 → Sharpie (Sanford) → теж спочатку переважно dye-based
- 1980-ті – 1990-ті → з'являються перші масові пігментні перманентні маркери (особливо для художників і архівних цілей)
- Після 2000-х → більшість якісних художніх і промислових перманентних маркерів уже пігментні (наприклад, багато сучасних Sharpie, Posca — це взагалі фарба на водній основі з пігментами)
Тобто початково маркери йшли саме з барвниками (фарбниками) — це було простіше, дешевше і давало той самий «перманентний» ефект завдяки сильним розчинникам і смолі. Пігментні формули прийшли пізніше, коли технологія дозріла і з'явився попит на ще більшу стійкість і безпеку.
Якщо коротко: перші маркери — фарбники (dye), пігменти — це вже еволюція 60–90-х років
Немає коментарів:
Дописати коментар